Статті

Підписатися на RSS

Популярні теги Всі теги

Иосиф Кулат. К 90-летию поэта.

Марк Вейцман


         КУРЛАТИК


       Курлат Иосиф Борисович. Нацио пальная принадлежность человека с та­ким именем, отчеством и фамилией, ка­залось бы, очевидна. А нет! Иосиф Кур­лат был русским.

      Существует байка. В конце пятидеся­тых в киевском издательстве «Молодь» го­товились к печати книги двух молодых, та­лантливых поэтов — Владимира Орлова и Иосифа Курлата. Орлов жил в Симферопо­ле, Курлат — в Донецке. Прадед Орлова, ни­колаевский солдат, отслуживший в армии по­ложенные 25 лет, унаследовал родовое имя командира своего полка. Курлат носил фами­лию отчима-еврея.

     Не секрет, что в те «веселые» времена судьба книги зачастую зависела от нацио­нальности автора. Между тем еврей Владимир Орлов мог вполне сойти за русского, в то время как с Курлатом все обстояло как раз наоборот.

   Редактор издательства Андрей Мясткивский послал авторам телеграммы следую­щего содержания:

    Орлову: «Не показывайся в Киеве, пока книга не выйдет».

    Курлату: «Немедленно приезжай, иначе книга не выйдет».

    Хотя все же внешность Иосифа Борисовича некоторых настораживала. Острый профиль, лихорадочный блеск глаз, порывистость движений... А опасная склонность резать правду-матку в глаза без учета того, кому они принадлежат ?

         Так что антисемиты по отношению к Курлату всегда были начеку. И то сказать: кали ты русский человек, зачем тебе еврейские имя и отчество, а тем более фамилия? А если уж тебе со всем этим фатально не повезло, так продемонстрируй, будь добр, словами либо поступками свою принадлежность к коренному населению страны побе­дившего социализма!

 

«Радуга» 2003 год, третий выпуск

К 200-летию Тараса Шевченко: «Смерть Сократа»

До 200 річчя Т.Г. Шевченка міська бібліотека для юнацтва ім. Й.Б. Курлата продовжує цикл "Вернісаж однієї картини". До акварелі Шевченко звертався впродовж майже усього життя і залишив у цій техніці найбільшу частину своєї живописної спадщини.

Одного разу Карл Брюллов поцікавився у свого учня чому він весь час малює смерті? Адже Тарас намалював картини «Смерть Македонського», «Смерть Богдана Хмельницького»,«Смерть Сократа».

На що Тарас відповів:«Тільки у смерті видно чи була людина великою».


Найбільш досконалим серед композицій Шевченка років перебування в артілі В. Ширяева є малюнок «Смерть Сократа», створений 1837 р. Він відзначається впевненістю в малюнку, передачі освітлення, групуванні постатей. Ця робота є вершиною того, чого досяг митець у цей час у композиціях академічного характеру на традиційні історичні теми. Крім того,для цих малюнків Тарас Шевченко вибирав такі сюжети, в яких розкрилися високі моральні принципи людини, сильні, благородні порухи душі, захист скривджених і зневажених. В них Шевченко застосовує підкреслено графічний рисунок, ілюмінований аквареллю.

В центрі малюнка зображено засудженого на смерть Сократа у в'язниці, який, тримаючи в руці келих з отрутою, звертається з промовою до своїх учнів. Уряд Афін вже засудив до смертної кари або вічного вигнання філософа, якого звинуватили в зазіханнях на мораль і шкідливий вплив на молодь.Сократ вирішив, що краще випити отруту. «Моя мета в тому, щоб переконати молодих і старих займатися не своїми тілами або грошима, а душами, з тим, щоб усе було, як можна краще. Я кажу їм, що доброчесність не створюється грошима, проте гроші та інші матеріальні блага, як приватні, так і громадські, можуть бути створені доброчесністю. Якщо, говорячи це, я псую молодь, то це було б сумно. Звільнять мене чи ні, я все одно буду робити те ж саме, навіть якщо мені доведеться померти багато разів», —  казав філософ.

Шевченко представляє нам людину надзвичайно впевнену в собі, з відкритим серцем, яка зневажає ідеали світського життя, успіху та вважає, що чітке мислення — основна передумова для правильного життя. І не випадково світло на картині падає з трьох боків, висвітлюючи фігуру філософа, наче підкреслюючи невинуватість героя, чистоту його думок і вчинків.

Художник контрастно протиставив сувору мужність старого філософа перед смертю — відчаю і метушні учнів навколо нього.«Настав час для того, щоб ми йшли далі: я — для того, щоб померти, а ви — щоб жити. Невідомо, хто обрав кращу альтернативу» - так казав Сократ перед смертю.

Ця картина зображає повільну смерть Сократа від отрути цикути. До останнього подиху Сократ продовжував спілкуватись зі своїми учнями, паралельно фіксуючи всі тілесні відчуття, що відбувалися з ним під дією отрути. Його останніми словами було прохання принести півня в жертву Асклєпію. Зазвичай таку жертву приносили богу медицини, ті, що одужали. Цим Сократ хотів підкреслити, що смерть тіла – це одужання душі.

Художник трактує смерть відомих персонажів античної і вітчизняної історії як наслідок підступу і тиранії влади.

Сократ прийняв смерть спокійно і свідомо, як і належить справжньому філософу, а його крилаті вислови будуть цитуватись ще не одне століття.


Заговори, щоб я тебе побачив.

Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.

Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причини.


Малюнок зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.


Пшеничка Ірина



Библиотеке для юношества им. И.Б.Курлата отметили 30 лет!

     Почему наша городская библиотека для юношества имени Иосифа Курлата уникальна? На этот вопрос ответила заведующая отделом культуры горсовета Ольга Петровна Лишик. Оказывается, в городах и районах Луганщины подобная (не считая областной) – только одна.
     Есть, разумеется, юношеские филиалы централизованных библиотечных систем, но это несколько иной подход к делу. Более солидный статус открывает для северодончан больше возможностей. А кому много дано – с того много спрашивается. И такой спрос удовлетворКоллектив библиотеки в 2013 году.яется сполна.
     О поддержке со стороны местной власти и высокой отдаче, которую получает территориальная громада от работы настоящих профессионалов, преданных библиотечному делу, сказал секретарь городского совета Андрей Гавриленко. Он тоже пришел поздравить коллектив библиотеки с ее 30-летним юбилеем. К слову, его здесь давно знали, как одного из самых заядлых читателей.
– А сейчас сюда, и на абонемент, и в читальный зал ходит мой сын, – с удовольствием заметил Андрей Анатольевич. – Да и коллеги, начиная с городского головы, доктора технических наук Валентина Васильевича Казакова, который просил передать вам свое поздравление, не представляют себя без книг. Убежден, новые информационные технологии не могут заменить эти тома, обладающие особой энергетикой.

     Это же подтвердили все друзья библиотеки, выступившие на юбилейном вечере, – педагоги и школьники, первые и нынешние читатели, представители других библиотек, соседи из галереи искусств… Протоиерей Вячеслав напомнил о том, что здесь для молодежи строится мост в высокий мир духовности. 
     Представители горсовета вручили коллективу, которым все 30 лет руководила Виктория Васильевна Олейник, ей самой, библиотекарям Татьяне Николаевне Забирко, Зое Ивановне Яновской, Нине Александровне Назаровой, Светлане Васильевне Кравец, другим сотрудникам Почетные грамоты от областных и местных органов власти. Примечательно: среди многих наград коллектива есть почетный сертификат «Библиотека – территория молодежи».
     Директор В.В. Олейник говорила о вехах становления и развития этого коммунального учреждения культуры. Сейчас здесь шесть тысяч читателей – в основном школьники, студенты; фонд превышает 60 тысяч единиц, выписываются десятки периодических изданий. 
     «Как ровесница нашей библиотеки, отношусь к ней с особой гордостью, учусь у более опытных специалистов, внедряю вместе с ними современные формы привлечения и обслуживания читателей», – рассказала молодая сотрудница Ольга Кизина. Она и ее коллеги часто побеждают в профессиональных конкурсах, выигрывают гранты, позволяющие поднимать работу на новую ступень, полнее использовать возможности Интернета, скайп-конференций, компьютерного парка, другой оргтехники.
     Растет популярность организуемых в библиотеке клубов, «круглых столов», творческих тренингов, ток-шоу, квестов, ролевых игр, «мозговых штурмов», состязаний эрудитов, встреч, посвященных памятным датам, других массовых форм работы. Ребята охотно создают буктрейлеры (видеоролики) по мотивам любимых книг. Особенно актуальны, интересны сегодня те, что связаны с правовыми знаниями, экологией, краеведением. Собственно, библиотекари здесь учатся и сами. 
     На этой теплой встрече было немало подарков, в том числе музыкальных – от юных солистов. Родной город убежден: у коллектива, вступившего в пору зрелой молодости, – отличные перспективы.

                                                                                                                                                     П.СЕМЁНОВ

 

Создать сайт
бесплатно на Nethouse