Статті

З глибини століть від предків нам у спадок дісталася дивовижна писанка. Про писанки збереглось багато легенд. Про одну з них діти дізналися, подивившись мультфільм. А потім вони познайомилися з основними візерунками, за допомогою яких звичайне куряче яйце можна перетворити в магічну писанку.

 Кожна дитина   розписала  яйце, поки ще паперове, але воно обов'язково стане у родині декоративною прикрасою до майбутнього свята Великодня. А ще дітлахи взяли участь в акції - на спеціально підготовленій основі поєднали маленькі паперові писанки в одну велику, висотою у один метр.

Забірко Т.М.

В бібліотеці відбулося музично-поетичне рандеву «Нас об'єднує музика», яке зібрало разом і вдячних глядачів - слухачів Університету 3-го покоління та  учнів 10 кл. ССШ №17 і тих, хто створює атмосферу причетності до високого мистецтва: заслужений працівник культури України Н.Пасечнік, поетесса Н. Кулакова, вокальний ансамбль музичного коледжу культури і мистецтв ім. Сергія Прокоф'єва з керівником Г.Крупкіной.

Музичну культуру Сєвєродонецька створювали люди: натхненники, організатори, творчі особистості. Однією з цих осіб є тендітна, чарівна, але з особливою «харизмою» Наталія Федорівна Пасічник.

 Понад двадцять років Наталя Федорівна є незамінною відучою концертів в музичному училищі. Її поява на сцені як виконавця, викладача, концертмейстера, сценариста, композитора чи режисера завжди з захопленням сприймається публікою. Сєвєродонецька муза - покровителька музичної культури міста, нез'ясовним, магічним чином намагається донести до зрітілей справжнє мистецтво, яке підносить людину, очищає його душу.

Забірко Т.

Пролески, тюльпаны, сон-трава, воронец - их каждый хочет сорвать, ведь они такие яркие! А после сероватых оттенков зимы хочется нарвать целый букет  первых весенних  цветов.  Но они не стоят в воде. Как только их срывают, у них тургор падает и они теряют свою привлекательность.

Стоит ли убивать растение ради сиюминутного удовольствия? Не лучше ли сделать   прекрасное фото, выставить в соцсетях  и дать возможность всем друзьям любоваться на месте его произрастания.  

В Луганской области 1500 высших растений. 300 – редкие,  58 занесены в Красную книгу и  26  сообществ занесены в Зеленую книгу.

Первые дикорастущие цветы, появляющиеся ранней весной возле Северодонецка:

1. Проле́ска  сибирская. Слово «Сцилла» в переводе с древнегреческого означает «морской лук». Но существует и другое название этого цветка — голубой подснежник.  Они образует сплошные заросли голубого цвета.   На освещенных местах раньше, в темных  местах цветёт несколько позже. Цветение можно наблюдать в течении месяца. Через неделю после пролесков в лиственных лесах появляются тюльпаны. Занесена в список охраняемых в регионе растений.
2. Гусиный лук, или как его еще называют, птичий лук. Гусиный лук – эфемероид, цветущий одним из первых. Когда леса еще голы, а в лугах и степях преобладает серый цвет от прошлогодней травы, гусиный лук уже радует взгляд своими изящными желтыми цветочками. Это первый источник нектара для истощенных за зиму пчел, шмелей и бабочек. Занесен в список охраняемых в регионе растений.
3. Тюльпан дубравный (Биберштейна) или дикий тюльпан. Растение - эфемероид, то есть быстро растёт, зацветает, созревает и также быстро увядает. Растет на степных склонах, в долинах рек, на полянах и опушках.   Это - околоцветник из шести жёлтых острых и трех внутренних  листочков.  Название получил от персидского слова «чалма, тюрбан».  Входит в Красную книгу Украины и Луганской области.
4. Калужница болотная произрастает повсеместно. Жёлтым покрывалом смотрится на лугах. Калужница болотная является одним из символов, знаменующих пробуждение природы после зимнего сна. Это очень простое и неприхотливое растение. Но все же есть определенные нюансы, которые стоит учитывать при ее выращивании и размножении. Об этом наша публикация. Листья калужницы сердцевидные, блестящие. Обычно, имеет 6 – 7 простых, ярко-жёлтых цветков. Занесена в список охраняемых в регионе растений.
5. Прострел . Народные названия: сон-трава, сон-зелье, сонник. Совсем недавно его можно было встретить недалеко от троллейбусного депо. Цветет в апреле, до распускания листьев. Цветок-легенда, цветок-символ степей Украины. С этой травой у нашего народа связано множество сказаний, легенд, примет.  Он находится  под охраной Красной книги.

Чашечка цветка - это вогнутое зеркальце, которое собирает солнечное тепло, и даже при нулевой температуре внутри цветка +8°. Цветки надежно укрыты от весенних заморозков пушистыми чашелистиками. Когда растение отцветает, появляются листья, а цветки   превращаются в пушистые шарики.

6. Адонис весенний, или Горицвет весенний, под угрозой исчезновения. Адонис был юношей необычайной красоты, которого очень любила Афродита. Но во время одной охоты он погиб от ран, нанесенных диким кабаном. Афродита превратила капли крови в цветы.  Лекарственное, лечит сердце и почки, ядовитое. Он находится под охраной Красной книги.

7. Дикий пион или воронец. Произрастает на лугах и в зарослях кустарников, на каменистых местах, вдоль рек. Пион тонколистный - очень красивое многолетнее травянистое растение. Среди цветоводов его еще называют пион узколистный и пион дикий, воронец, воронок, степной пион. Это растение является исчезающим видом и занесено в Красную книгу. Растет на опушках дубрав, на меловых осыпях, в зарослях кустарников. Отличительная особенность - листья, сильно рассеченные на тонкие, иглообразные доли. Цветут одиночными цветками ярко-красного цвета с приятным запахом. Форма цветка простая с одним рядом лепестков, диаметром 5 – 7 см. Пион цветет в мае и продолжается цветение 7-10 дней. После окончания цветения за счет воздушной листвы остается декоративно красивым кустиком до августа.

Считалось, что семена воронца могут уберечь дом от пожара.

Легенда о плаще Ярило. Ярило — это бог восходящего или весеннего солнца, бог любви, покровитель животных, производитель растений, бог силы и храбрости. Влюбился Ярило в дочь кузнеца. Девушка ответила взаимностью. Влюбленные встречались после захода солнца. Девушка боялась своего отца и просила возлюбленного быть осторожнее. Ярило вывернул свой ярко-красный плащ наизнанку, чтобы его сияние не привлекало внимание. Но однажды кузнец  подстерег влюбленных. Пришлось Яриле спешно убегать. Перелезая через плетень, он порвал свой плащ, кусочки которого, упав на землю, превратились в малиновые цветы. Не смог больше Ярила приходить к своей милой, но на прощание пообещал, что пока эти цветы будут цвести, жилищу кузнеца не будут угрожать пожары.

8. Рябчик русский. Растет на песках, буграх, в зарослях кустарников, где растут маслята. Похож на колокольчик, красно-бурый с крапинками, расположенными на лепестках в шахматном порядке.   Он не боится ни мороза, ни жары и засухи. Занесен в Красную книгу Украины. 9. Множество нежных лиловых цветочков, похожих на хохлатого жаворонка, от чего и название произошло, на голом стебле, сейчас расцвели и перемешались  с пролесками и калужницей  вдоль Северского Донца. Это -  хохлатка, ее еще называют дымчанка, потому, что  она из семейства дымянковые. По одной из легенд в хохлатку был превращён петух, который не давал одной старой зловредной ведьме спать на рассвете. А по другой легенде два жаворонка влюбились в одну и ту же самку, свои отношения они решили выяснить на дуэли. И завязалась у них такая драка, что полетели на землю не только перья, но и чубы и шпоры. Из них и выросли цветы хохлатки.

10.Мышиный гиацинт или мускари, гадючий лук. Мускари – название дал ботаник Ф. Миллер, считая, что  запах цветов похож на мускус. А, еще раньше его назвали гадючьей травой, так как  возле этих растений часто обитали змеи.

11.Льнянка меловая. Занесена в Красную книгу Украины. 12. Козельцы донецкие занесены до Европейского Красного списка.

13.Ранник весенний. Нори́чник меловой. Вид занесен в Красную книгу Украины.

 Зелёная книга Украины — список, в который заносят редкие и типичные для данной местности растительные группировки, которые требуют особого режима их использования. В отличие от Красной книги, Зеленая книга обращает внимание на охрану не отдельных видов, а целостных растительных сообществ.

                                                                                      Т.Забирко.

У цей чудовий весняний день у нашій бібліотеці відбулося святкування з нагоди 8 березня. У святкуванні приймали участь представники СМКОЗІ «Ти не один». Був присутній почесний гість - заступник міського голови Пригеба Григорій Валентинович. А з музичним поздоровленням до нас прийшли: Гайдамака Діана з етюдом, ансамбль гітаристів «Твінк», культорганізатор – Дар’я Попенко, а також колектив 20-ї школи, котрий привітав усіх чарівним танцем юних німф. А учениця Рубіжанської музичної школи Овчинникова Марія подарувала музичну композицію «Бугі-Вугі».
Присутні насолоджувалися концертною програмою, розважалися, приймали участь у кумедних конкурсах. Усіх жінок та дівчат тепло привітали. Тому усі хто завітав на святкування покинули нас зі святковим настроєм.

В библиотеке прошла  респект - встреча с Н. Кулаковой, поэтом, членом Межрегионального Союза писателей Украины Международного сообщества писательских союзов, автором  4-х поэтических  сборников. На стихи Н. Кулаковой написано более 40 песен, в соавторстве с Н. Пасечник созданы музыкальные постановки. Присутствующие на встрече лицеисты не только слушали стихи в исполнении автора, смотрели видеоклипы на ее песни,  но и сами читали полюбившиеся стихи.

Сьогодні ми зібралися у бібліотеці для того, щоб приділити увагу та любов, тим хто її потребує найбільше. Напередодні Міжнародного Дня людей з інвалідністю, який святкують по всьому світі 3 грудня всі разом зустрілися в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримці Японії. 
Не варто забувати, що людям, які мають інвалідність потрібне розуміння та турбота. Тому, зібравшись гуртом ми вирішили весело провести час. Цей день є чудовим приводом для того, щоб показати своє милосердя цим людям.
Перебування у колі людей, допомагає кожному розв'язувати проблеми з соціалізацією, знаходити друзів та однодумців. Спілкуючись, ми вчимо один одного - краще розуміти світ та оточення. Опираючись, на вищесказане, хотілось би сказати що нам обов’язково необхідно товаришувати й обмінюватися досвідом, для того щоб бути толерантними одне з одним.
Сьогодні ми грали у гру «Хто я?», яка дозволила нам щиро посміятися та на один крок наблизитися одне до одного, ставши на шлях довіри. Це дозволило створити для наших гостей, такі умови, серед яких вони почувають себе рівними. Адже вони того варті.
І головне, що не варто забувати, якщо ти є членом цивілізованого суспільства, тобі слід ставитися до людей з інвалідністю, з особливою увагою, адже це визначає ступіть твоєї людяності та доброзичливості. Можливо саме ти в змозі підбадьорити того, хто потребує твоєї допомоги!

Жнива скорботи

День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю українського народу, котрий населяв одну з найродючіших земель. У давнину голод застосовували на війні, при облозі ворожих міст. Але щоб голодом винищувати своє населення – такого не бувало.

Люди ходили по стерні, шукали нірки мишей, розкопували їх, і коли знаходили хоча би жменьку зерна, це було велике щастя. Найстрашніше почалося весною 1933 року, Закінчилися всі крихти зерна, з’явилися перші померлі від голоду.

Люди їли все, що можливо було жувати. Варили цвіт акації, зелену лободу змішували з товченими качанами кукурудзи, і щасливим був той, хто міг додати жменьку висівок. Від такої їжі пухли ноги, тріскалася шкіра.

Люди тихо вмирали, а живим було байдуже, бо вони божеволіли і дичавіли від голоду. Батьки несли на цвинтар мертвих дітей у мішках, везли на візках у кого була ще хоч якась сила,

Вимирали цілі родини, особливо, де було багато дітей. Люди божеволіли з голоду. Почалося людоїдство...

Про причини і наслідки цих страшних подій, про документи, які свідчать про злочинні дії радянської влади, розповідали курсанти і студенти  Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка. Завдяки гармонійній співпраці бібліотеки з ЛДУВС, захід пройшов успішно і сподобався нашим гостям – учням 10 класу ліцея.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей.

Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І якщо люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. 

Сьогодні у нашій бібліотеці пройшов захід націлений на згуртування громади в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримці Японії.

Літературне рандеву, яке пройшло у стінах нашого закладу дозволило відвідувачам добре провести час. Гості розважалися за допомогою метафоричних асоціативних карт, створювали тематичні колажі та вчилися складати один сюжет на усіх. Такі вправи дозволили відвідувачам заходу об’єднатися та навчитися спільно вирішувати поставлені перед ними завдання.

Таким чином, присутні насолодилися бук-трейлерами із книжкових новинок нашогофонду. А разом з цим за допомогою ігрових форм роботи зрозуміти внутрішній світ героїв книг. Отже, метафоричні асоціативні карти дозволили громаді не тільки розважитися, а й з користю провести час. Адже учасникам вдалося поринути у різноманітний світ літературних героїв та познайомитися з книжками нашої бібліотеки.

У підсумку хотілось би сказати, що саме така робота допомагає розкрити творчий потенціал громади, побудувати дружні відносини з усіма її членами та залучити нових читачів до нашої бібліотеки.

Ранок у бібліотеці почався з цікавого спілкування між учасниками, які сьогодні завітали до нас в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримці Японії.

Сьогодні інклюзивний ранок пройшов на позитивній ноті. Гості бібліотеки підвищували свій емоційний інтелект за допомогою психологічної гри «Емоції та вчинки».  Гра вчить як поводити себе в скрутних життєвих ситуаціях, вирішувати проблеми та не панікувати. А саме головне вчить контролювати свої емоції, поводити себе у суспільстві та підтримувати своїх близьких.

Відвідувачам вдалося цікаво провести час, і разом з цим розвинутися у психічному, емоційному та моральному плані. Усім вдалося впоратися з задачею гри, навчитися розпізнавати емоції та почуття, як свої, так і інших. У результаті чого гості покинули бібліотеку з новими навичками.

Сьогодні у стінах нашої бібліотеки пройшов інклюзивний ранок, націлений на згуртування громади в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримці Японії.
Ранок розпочався на позитивній ноті за обговоренням настрою та чудової погоди.

Відвідувачам було запропоновано використовувати метафоричні асоціативні карти як психологічний інструмент для гри. Картки допомогли краще зрозуміти себе, посміятися та розважитись у гарній компанії. А також знайти багато асоціацій зі свого життя, із сюжетів книг та навіть описати образ письменників.
Гості бібліотеки провели свій час дуже весело, спілкуючись один з одним, а покидаючи бібліотеку завітали в залу абонементу і взяли з собою книжкові новинки.
Захід допоміг розкрити творчі здібності присутніх, поговорити про емоції та поглянути на світ з іншої точки зору. Учасники були дуже ввічливими, допомагали один одному, через що цього ранку у нашій бібліотеці панувала дружня атмосфера.