Статті

Підписатися на RSS

Популярні теги Всі теги

Зберігають пам'ять про свою сім'ю

З 17 по 22 жовтня в Луганській області проходив тиждень правових знань на тему: "Порушення прав людини в СРСР 1937-1938 роки".

Головне територіальне управління юстиції в Луганській області та міська бібліотека для юнацтва ім. І. Б. Курлата провели для учнів 10- Б класу СШ №14 інформаційну програму "Репресії в Україні - порушення прав людини і громадянина", присвячений сумній даті в історії України - 80 років Великому терору. В  СШ №17 для учнів 9-10 класів провели роз'яснення Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки». У бібліотеці була організована літературно-художня експозиція "Німі свідки" і книжкова виставка "Забуттю не підлягає", з розміщенням на ній офіційних друкованих видань Міністерства юстиції України.

Учні СШ №14 стали учасниками конкурсу творів "Моя сім'я за часів Великого терору". У багатьох сім'ях зберігають пам'ять про тих, хто в роки сталінських репресій був засуджений, висланий в далекі табори на десять років без права листування, розстріляний.

Кращі автори отримали призи від Головного територіального управління юстиції в Луганській області.

 Цікаво і повчально спостерігати, як сприймають діти події вісімдесятирічної давності, що є частиною єдиного історичного процесу українського народу. Минуле з сьогоднішнім днем ​​пов'язує пам'ять про репресованих родичів, що збереглася в сім'ях. Ця пам'ять, родовід пам'ять, сприяє збереженню історичної пам'яті.

                                                 Забірко Т. Н., керівник правового клубу

                                                                                                «Право знати право»

70 років тому пройшла наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру.

        70 років тому пройшла наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру.

       Після завершення радянсько-німецької війни, діяльність Української повстанської армії спрямовувалась проти радянських владних структур. Занепокоєне складною ситуацією в Західній Україні, політичне керівництво СРСР постійно шукало нові форми нейтралізації повстанського руху.

Саме депортація стала потужним та ефективним інструментом для розправи з «інакомисленням» українців. У 1944-1946 рр. з теренів Західної України у віддалені місцевості СРСР було депортовано 14728 родин учасників національно-визвольного руху.

       Операція «Захід» розроблялася співробітниками МДБ по всіх канонах військової операції, командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Про хід операції кожні шість годин доповідали міністру держбезпеки генералу Савченку та міністру внутрішніх справ УРСР генералу Строкачу. Під час виселення силовики виявляли підпільні криївки, вилучали зброю, націоналістичну літературу і антирадянські листівки, брали у полон учасників підпілля. Майно виселенців конфісковувалось та передавалось у державну власність. Протягом доби в Західній Україні виселили 26 682 родини або 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Наступного дня перші потяги вирушили до віддалених районів СРСР. На всіх депортованих чекали каторжні роботи на копальнях та в колгоспах Сибіру. Операція «Захід» стала однією з найбільш масових і короткотермінових депортацій західних українців. Проте, вона була не першою і не останньою. Загалом з 1944 по 1953 рік в Західній Україні було репресовано понад 500 тис. осіб, заарештовано близько 134 тис., вбито 150 тис., виселено за межі України на довічний термін понад 200 тисяч людей.

За своєю сутністю депортації 1944-1953 років не відрізнялися від депортацій 1939-1941 років, окрім тієї особливості, що у 1939-1941 роках виселяли осіб, чия участь в антирадянському русі була так чи інакше доведена. У 1944-1953 роках виселяли всіх, хто навіть найменшою мірою міг бути причетний до визвольного руху.

      Широка громадськість дізналася про саму масову депортацію населення Західної України лише в часи «горбачовської перебудови».

Президент України Петро Порошенко 21 жовтня закликав українців вшанувати жертв примусової депортації жителів Західної України. «Навіть після закінчення самої кривавої війни - Другої світової - сталінські карателі продовжували тероризувати наш народ репресіями і депортаціями. Але знищити його вільний дух так і не змогли », - прокоментував історичне минуле глава держави.

«Сердце полно любовью…»

17 октября Иосифу Курлату исполнилось бы 90 лет. Он мог бы дожить до этого дня, но много лет его нет рядом с нами.   Юбилейный вечер прошел в городской библиотеке для юношества им. И. Б. Курлата.

К его юбилею библиотека реализовала проект «Приходим мы работать и любить, и утверждать себя на эту землю», чтобы отдать  дань памяти поэту, с именем которого связана целая эпоха  в развитии культурной жизни нашего города. Для этого события были  подготовлены разнообразные выставки.  Возле портрета поэта расположилась «Книжная аллея», посвященная жизни и творчеству поэта . «Горизонты поэта» так называется фотовыставка, посвященная донецкому и северодонецкому литературным объединениям  «Обрій».  На стеллажах, посвященных ««Джерельцу», представлена его история в фотографиях, книгах, периодических изданиях. Перед началом вечера ученики   музыкальной школы № 2 исполнили музыкальные композиции,  тем самым создали праздничное настроение.

Официальную часть мероприятия открыла начальник отдела культуры северодонецкого  городского совета Бойкова К. В. Ведущие рассказали о жизни и творческом пути И. Курлата. Мероприятие сопровождалось слайд-шоу и анимацией, были  продемонстрированы видеоролики, записанными  при жизни поэта.  Учащиеся 11-А класса многопрофильного лицея подготовили программу, в рамках которой они прочли стихи И.Курлата.

На вечере были вручены грамоты и сертификаты победителям и лауреатам  фестиваля детской и юношеской поэзии «Джерельце».

Северодонецкие поэты З. Новоточенова, Н.Кулакова, И. Тукарев, Т. Литвинова вспоминали Курлата как талантливого поэта, Учителя с большой буквы, который  вдумчиво, не подавляя индивидуальности, занимался огранкой талантов, создавал творческую атмосферу.

Несколько поколений советских детей и подростков выросли на книгах Иосифа Курлата, произведения которого часто публиковались на страницах таких детских изданий, как «Пионер», «Костёр», «Мурзилка», «Пионерская правда». Общий тираж опубликованных произведений впечатляет — 2 млн. 367 тыс. 400 экземпляров. На его стихи сочинялись песни. «Песня о Северодонецке», прозвучавшая  в стиле городского романса, исполненная  преподавателем музыкальной школы №1 Драневым  Ю. и Волошиной Л. не оставила равнодушным никого. А детские песенки «Маленький теленочек» и «Зайкин сон», исполненные дуэтом Таней и Миладой вызвали всеобщее умиление.

Иосиф Курлат принадлежал к поколению, которое называют «шестидесятниками» и очень гордился этим.   Поэты «шестидесятники», именно они вызвали невидимый всплеск народной любви. В ЦК комсомола посчитали, что Курлат, староста группы, в завуалированной форме призывал к открытой борьбе с существующим строем. Именно, тогда, за два «диссидентских» стихотворения,  был отчислен И.    Курлат из Литературного института, проучившись два года вместе с Б. Ахмадулиной, Линой Костенко, Е. Евтушенко, А. Ю. Мориц, А. Приставкиным и др.

Из Москвы Иосиф Курлат уезжает в Донецк, где организует литературное объединение «Обрiй». С  Курлатовского «Обрiя»  вышли три лауреата Государственной премии имени Тараса Шевченко - Василий Захарченко, Василий Стус, Леонид Талалай, лауреат литературных премий - Галина Гордасевич, лауреат премии имени Леси Украинки Олег Орач, обладатель премий в области юмора Анатолий Гарматюк. Среди русскоязычных авторов стали знаменитыми  Л. Беринський, М. Вейцман, С. Коган.

В Северодонецк И. Б. Курлат приехал в 1965 году уже известным поэтом, членом Союза писателей СССР. Здесь он  организует  клуб молодых литераторов  при  созданной им редакции газеты "Коммунистический шлях», со временем переросший в литобъединение. Чтобы не привлекать внимание  название ему дали «Ровесник», как и  кафе, где молодые литераторы проводили поэтические вечера. И только во времена перестройки и гласности  литобъединению,  по инициативе его создателя,  вновь вернулось название "Обрiй ". Благодаря Курлату в “Обрії” была создана атмосфера доброжелательной требовательности. Иосиф работал с каждым отдельно, анализировал тексты, помогал, подсказывал.  Десятки известных литераторов называют его Учителем с большой буквы, человеком, который вдохновил их на творчество. Творческая и человеческая харизма Курлата на многие годы вперед задала в нашем городе  формат  и  степень глубины культуры.  

Он любил людей и детей, он черпал радость и жизнелюбие и им же дарил свою душу и прекрасную поэзию. Он верил в чудодейственную силу любви,  поэтому и творчество не будет стареть и  истощаться.

Забирко Т. Н.

Иосиф Кулат. К 90-летию поэта.

Марк Вейцман


         КУРЛАТИК


       Курлат Иосиф Борисович. Нацио пальная принадлежность человека с та­ким именем, отчеством и фамилией, ка­залось бы, очевидна. А нет! Иосиф Кур­лат был русским.

      Существует байка. В конце пятидеся­тых в киевском издательстве «Молодь» го­товились к печати книги двух молодых, та­лантливых поэтов — Владимира Орлова и Иосифа Курлата. Орлов жил в Симферопо­ле, Курлат — в Донецке. Прадед Орлова, ни­колаевский солдат, отслуживший в армии по­ложенные 25 лет, унаследовал родовое имя командира своего полка. Курлат носил фами­лию отчима-еврея.

     Не секрет, что в те «веселые» времена судьба книги зачастую зависела от нацио­нальности автора. Между тем еврей Владимир Орлов мог вполне сойти за русского, в то время как с Курлатом все обстояло как раз наоборот.

   Редактор издательства Андрей Мясткивский послал авторам телеграммы следую­щего содержания:

    Орлову: «Не показывайся в Киеве, пока книга не выйдет».

    Курлату: «Немедленно приезжай, иначе книга не выйдет».

    Хотя все же внешность Иосифа Борисовича некоторых настораживала. Острый профиль, лихорадочный блеск глаз, порывистость движений... А опасная склонность резать правду-матку в глаза без учета того, кому они принадлежат ?

         Так что антисемиты по отношению к Курлату всегда были начеку. И то сказать: кали ты русский человек, зачем тебе еврейские имя и отчество, а тем более фамилия? А если уж тебе со всем этим фатально не повезло, так продемонстрируй, будь добр, словами либо поступками свою принадлежность к коренному населению страны побе­дившего социализма!

 

«Радуга» 2003 год, третий выпуск

День знань

1-го вересня бібліотека прийняла участь у проведенні першого урока за темою «Україна в сім'ї європейських країн». Учні 7-а та 7-б класів ССОШ №17 та 9-б класа ССШ №14 активно обговорювали тему уроку та з задоволенням відповідали на запитання вікторини.

Твистер

В последние дни каникул были  проведены  соревнования по одной из самых весёлых  и подвижных игр -  Твистеру.  12 участников разбились на команды.

В этой напольной  игре создавались ситуации, когда команда не смогла выкрутиться  из сложной комбинации, в которую она попала. Более стойкими, пластичными оказались самые  младшие участники. Они получили призы.

 

«Наш стяг у золоті й блакиті»

Напередодні свят в бібліотеці відбулася зустріч з читачами, які опікуються міським відділом  пробації. Їм розповіли про історію свята, ділилися цікавими фактами. Доповнювала розповідь головний фахівець ГТУЮ в Луганській області Гречишкіна Н.О.

Відкрилися дві тематичні виставки, присвячені  Дню Державного прапора України  та Дню Незалежності України.

На  презентації виставки - ілюстрації  «Наш стяг у золоті й блакиті»  бібліотекар Майорова В.Г. розповіла про один із символів української державності - прапор, його історію, символіку і значення.

Книжковий арсенал «І оживе добра слава…» привертає увагу яскравими обкладинками нових книг. На  виставці  представлена історія нашої держави з найдавніших часів і до сучасності,  усі етапи на шляху до незалежності.

Особливий інтерес у дітей  викликала книга  «Мальована історія Незалежності України» братів Капранових , а у дорослих – «Проект «Україна. Відомі історії нашої держави» Д. Яневського

Формирования коммуникативных умений и навыков

В библиотеке прошел  тренинг для инвалидов  «Формирования коммуникативных умений и навыков».  Главными участниками мероприятия стали члены клуба «Ты не один». Человек без общения не может жить среди людей, развиваться и творить. Психолог Юрченко С. помогал отрабатывать навыки  новых способов поведения: искать  аргументы в пользу своей позиции, развивать  умение невербального средства общения,  подчеркнуть важность интонаций в процессе коммуникации. В ходе тренинга учились создавать позитивные установки друг на друга, переключать внимание,  снимать  напряжение.

Правова карусель.

В рамках тижня правових знань на тему: «Право на дитинство» сумісно з

відділом  правової інформації та державної реєстрації  ГТУЮ в Луганській обл., який проходив з  05 по 09 червня 2017 р. , були розроблені та  розповсюджені в соціальних мережах буклети  «Обережно: кібербулінг!” На книжковому  подіуму «Діти за щасливе майбутнє України»  знайомились з книгами по праву.     В організації виставки малюнків: “Мої права” прийняли участь  літні дитячі табори ССШ№17,  дитяче-юнацькі клуби «Восход» та «Мерідіан». А літній табір СШ№18 на  вуличній акції  “Чи знаєш ти свої права?» разом  співали «Ты имеешь право быть просто счастливым! ».  Діти зустрічалися з  працівниками Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Складали та розв’язували кросворди,  обертались в “Правовій  каруселі».

Буду я природе другом.

 Открытие сезона пришкольных лагерей началось с экологического  путешествия  на Чистое озеро для детворы с СОШ № 8 и СОШ № 14.  Дети знакомились и с историей создания озера и с его природой.

Восторг вызвали  лысухи,  которых легко спутать с утками, пытающихся  взлететь с разбега по воде, а приземлялись не тормозя.  Наблюдали, как одно семейство    разделилось на две части: одну повела самка, а вторую — самец. Учились отличать рогоз от камыша и тростника, определять разницу между черным тополем и белым. С помощью бинокля увидели аиста и черепаху на одном из островков. И слушали, закрыв глаза, задержав дыхание,  как свистит в тростнике ветер, квакают лягушки, свистит  ремез, трескучую песню камышёвки,  тонкое кряканье лысух. Кто-то из детей смог проимитировать эти звуки. Отдыхали, поиграв в «Сороконожку».  Озеро высыхает, подпитка из артезианской скважины не поступает, но дети устроили экологическую акцию – вычистили желоб-канаву с надеждой, что через несколько дней здесь побежит ручей для спасения Чистого.

Забирко Т. Н.