Сьогодні у стінах нашої бібліотеки пройшов інклюзивний ранок, націлений на згуртування громади в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримці Японії.
Ранок розпочався на позитивній ноті за обговоренням настрою та чудової погоди.

Відвідувачам було запропоновано використовувати метафоричні асоціативні карти як психологічний інструмент для гри. Картки допомогли краще зрозуміти себе, посміятися та розважитись у гарній компанії. А також знайти багато асоціацій зі свого життя, із сюжетів книг та навіть описати образ письменників.
Гості бібліотеки провели свій час дуже весело, спілкуючись один з одним, а покидаючи бібліотеку завітали в залу абонементу і взяли з собою книжкові новинки.
Захід допоміг розкрити творчі здібності присутніх, поговорити про емоції та поглянути на світ з іншої точки зору. Учасники були дуже ввічливими, допомагали один одному, через що цього ранку у нашій бібліотеці панувала дружня атмосфера.

Сьогодні у нашій бібліотеці пройшов захід, націлений на згуртування громади в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримки Японії.Саме в цей день відбулося літературне рандеву з використанням метафоричних асоціативних карт (МАК). Метафоричні асоціативні карти - це один з інструментів розвитку творчих здібностей, розкриття своїх талантів. Гра, яка допомагає вибудовувати відносини, допомагає краще пізнати і зрозуміти себе і тих, хто залучений в гру.

Метою використання МАК у вивченні літератури є можливість облегшити спілкування, краще зрозуміти дії і внутрішній світ персонажа, а також легше сформулювати свою думку і пояснити емоції героя, взаємодію між персонажами книги. І навіть показати за допомогою цих «чарівних картинок» сюжет усієї книги.

Новий підхід в роботі допоміг відвідувачам сміливіше висловлювати думки, краще формулювати та конкретизувати повідомлення, які потрібно донести іншим. Крім полегшення словесного вираження робота з картами стала посередником між світами двох і більше людей.

У стінах бібліотеки читачі змогли вільно поспілкуватися один з одним, об’єднуючись у групи.На зустрічі гості бібліотеки згадали багато казкових сюжетів та літературних героїв, жваво спілкуючись та радісно презентуючи своє бачення творів. У чому їм допомогли метафоричні асоціативні карти.

                                                               Сьогодні в рамках проекту МОМ «Сприяння сталому розвитку та згуртуванню громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» при фінансовій підтримки Японії.
Відвідувачі та бібліотекарі порекомендували один одному свої улюблені книжки. Кожен автор відгуку розповідав про книжку дуже цікаво, щоб заохотити інших до її прочитання. 
Діти жваво долучилися до квест-гри «Бібліотека – острів скарбів», де за допомогою карт мали змогу відшукати найцінніший скарб бібліотеки – скриню з цінними книжками. Завдання квесту допомогло познайомитися із фондом нашої бібліотеки, дізнатися, що таке book-crossing, як користуватися картотекою та з легкістю відшукати потрібну книжку. 
Врешті-решт гості подружилися один з одним, від душі насміялися та покинули бібліотеку у гарному настрої.

«Не на бензіне а нов.» - так написал один из второклассников, нарисовавших рисунок, приуроченный к международному дню охраны окружающей среды

• Сокращение полезных ископаемых
• Проблемы мирового океана
• Загрязнение атмосферы
• Разрушение озонового слоя
• Загрязнение поверхности и обезображивание природных ландшафтов

Все эти проблемы  мы уже давно знаем, прекрасно осознаем их актуальность и возможные решения.

Но, старшое поколение существовало в другое время, при других проблемах и даже помыслить не могло, о новой, надвигающейся угрозе.

Сейчас же, в век активно развивающейся технологии скорость развития экологических проблем пропорциональна(экспоненциально) скорости развития человечества, а это значит что нужно прививать борьбу, с экологическими угрозами, детям с самого раннего возраста.

В нашей власти не многое, но каждый сотрудник библиотеки искренне верит что, любой вклад в общее дело будет, действительно, полезным (как говориться: «С миру по нитке…»). По сему, сегодня, 05.06.2018, в международный день охраны окружающей среды, в летнем лагере, мы проводили тематическое мероприятие, в котором обсудили экологические проблемы с детьми, и попросили отобразить их понимание, в рисунках.

Обречен писать интересно

Сегодня, 29 мая исполняется 95 лет со дня рождения Вадима Константиновича Пеунова - один из родоначальников советского детектива, автора более 40 книг.

Когда он, четырёхлетка, опроверг утверждение, что родился в капусте (мол, не растёт она в апреле в их краях), мама выкрутилась: «Так не в той же, что в огороде. Из бочки с квашеной капустой тебя бабушка в Костроме достала!» 
       « Поэтому я – Квашенный», по крайней мере, жизнь меня квасила изрядно», - рассказывает Вадим Константинович.
        Детство он провёл в Астрахани. Вольная Волга, которую переплывал не раз, и характер Вадиму подарила такой же - вольный. Он и к литературе приобщился, потому что женщина, преподававшая этот предмет, задала наизусть три стиха Маяковского, уточнив, что терпеть этого поэта не может. 
« И я, любящий физику и химию куда больше литературы, из чувства протеста выучил все три стихотворения. А потом заявил этой горе-преподавательнице, что ей, не понимающей такого поэта, не место в школе» - усмехается Пеунов.

Война - это отдельная жизнь. Или смерть. Тут уж - кому как насудьбилось...На фронт Вадим ушёл в январе 42-го. Хлебнул боёв у Сталинграда, где молодняком да вчерашними заводчанами срочно латали бреши в обороне. Он и винтовку-то толком заряжать не мог. 

Полгода он тренировался в лагере, где готовили десантников. «По 15 раз в день прыгали на специальных тренажёрах, всего три раза - именно с парашютом, - рассказывает писатель. - Столовая была в семи километрах от лагеря. Туда-обратно - уже четырнадцать. А ведь мы ещё и марш-броски делали - от 50 до 70 км. Натренировали нас, в общем, хорошо. Вот только высадили - плохо... Такое впечатление, что фрицы уже нас ждали. Почти всех, кто приземлился в заданном квадрате, перебили. Мне с группой ребят повезло, что нас отнесло километров за 90 от Днепра. Месяца полтора с боями пробивались к своим. Выручило, что сумели добыть карту с расположением противника...»
        Участвовал в боевых действия стрелком, авиадесантником, разведчиком старший сержант Пеунов получил множество наград, в том числе орден Красной Звезды и медаль «За оборону Сталинграда».

После демобилизации закончил львовскую среднюю школу, затем в 1954 г. журналистский факультет Львовского государственного университета им. И.Я.Франко.

О нашем крае, куда попал после вуза, по распределению, да так здесь и остался, впечатления у Пеунова разные. И радостные, и горестные. Такая уж она, жизнь донбасская…Восемь с половиной лет подземного стажа - это серьёзно. Тем более, что поработать пришлось на шахте «Ветка-Глубокая», которую теперь знают как им. Засядько - одну из самых опасных в мире. 
Трудился Пеунов на теперешней шахте им. Горького, на областном телевидении. И писал. Много. 
« Именно в Донбассе я нашёл свою тему, своих героев. И себя как списателя», - подчёркивает Вадим Константинович.

Сидя на месте, нельзя познать мир. А без его познания невозможно стать хорошим писателем. Так что ещё одна жизнь Пеунова - это странствия по свету. 
Полтора года он  ловил селёдку и тралил камбалу в Охотском море да Тихом океане. Был матросом на среднем рыболовном траулере.
Под впечатлением о Дальнем Востоке родился прекрасный шпионско-любовный роман «Такая короткая долгая жизнь» о войне с Японией в 1905-м.

Наш земляк гонял скот из Монголии, сплавлял огромные плоты по Каме, искал корни женьшеня в тайге с опытным старообрядцем. И всегда находил те зёрна, из которых потом прорастали его удивительные , живые книги.

Эта игра- тренинг  имеет широкий диапазон задач: выработать стратегию активного выживания, отработать навыки поведения в дискуссии,

умения вести диспут, быть убедительным, открыть для себя традиционные ошибки, совершаемые людьми в полемике, потренировать способности выделять главное .

Каждый участник индивидуально должен оценить предметы в порядке их значимости для выживания. На следующем этапе происходит  групповое обсуждение, чтобы  прийти к общему мнению относительно порядка расположения предметов.

Учащиеся учились  ориентироваться  в проблеме, определяли  стратегию ее решения, перебирали  различные варианты, взвешивали  эффективности с точки зрения исходных условий.

Обмен впечатлениями давался непросто, некоторые обижались или демонстративно уклонялись от участия.

Затем составляли списки, сравнивали с правильными , определяли степень своих ошибочных действий. Каждый мог оценить преимущество индивидуального или группового мышления.  

Забирко Т. Н.

Свято Масляної в бібліотеці пройшло дуже весело і цікаво. Серед гостей були і діти і батьки і представники поліції.

На виставці «Широка Масляна» - були представлені репродукції картин відомих художників на тему Масляничних гулянь, рецепти самих незвичайних і смачних млинців, вареників.

На майстер - класі виготовляли ляльку-веснянку. Дивно, але це заняття довелося по-душі  хлопчикам.

 Гості активно брали участь в правовій і жартівливій вікторинах. Отримали призи від бібліотекарів і чудові бейсболки від поліції. А потім вирушили до бібліотечного дворика, щоб створити «Дерево дитячих мрій».  Різні бажання: «Щоб не було війни», «Нехай повернеться тато» та інші можна прочитати на пелюстках, які розвісили діти на гілках дива-дерева.

230 лет назад родился один из самых известных английских поэтов Джордж Ноэл Гордон Байрон.  

Море комплексов, дурной характер, тщеславие и талант — всё это о лорде Байроне. За несколько лет автор «Паломничества Чайльд-Гарольда» и «Корсара» прошёл путь от кумира всего лондонского общества до последнего человека в Англии, но при этом не потерял чувство собственного достоинства.

В XIX века в Европе случилось настоящее помешательство на личности английского поэта-романтика, и Россия не осталась в стороне. Ещё Михаил Лермонтов писал:

Нет, я не Байрон, я другой,
Еще неведомый избранник,
Как он, гонимый миром странник,
Но только с русскою душой.

Все, кто имел хоть какие-то способности к поэзии, считали своим долгом переводить на русский язык строки Байрона, а кто таким талантом не обладал, просто подражали образу разочарованного жизнью гения.

Интерес к «властителю дум» подогревался многочисленными сплетнями и мистификациями его биографии, которые появлялись ещё при жизни Байрона. Сегодня уже трудно понять, какие факты были частью жизни писателя, а какие всего лишь выдумками его поклонников и недоброжелателей…

Причём сам поэт не собирался мучить загадками потомков, напротив, незадолго до смерти он написал мемуары, которые попросил опубликовать своего друга Томаса Мура посмертно, но тот не сдержал обещание. Вместе с другим приятелем Байрона Джоном Хобхаусом и его издателем Джоном Мюрреем он всё сжёг. Принято считать, что товарищи ослушались последней воли поэта по настоянию его семьи, так как рукопись оказались слишком откровенной и «беспощадной к окружающим».

1-го вересня бібліотека прийняла участь у проведенні першого урока за темою «Україна в сім'ї європейських країн». Учні 7-а та 7-б класів ССОШ №17 та 9-б класа ССШ №14 активно обговорювали тему уроку та з задоволенням відповідали на запитання вікторини.

                                       "В сімї вольній, новій".

           Так називається Міжнародне Шевченківське  літературно - мистецьке свято. Воно  проводиться в  Україні з 1981 року. Спершу заходи в його рамках

 відбувалися в Києві та на Черкащині, а з 1988 року — з  метою вшанування пам’яті поета, художника, мислителя  Тараса Шевченка, популяризації творчої спадщини  Великого Кобзаря  урочистості стали проводити щороку  в одній із областей.

           Цю щорічну естафету проведення  Шевченківського свята Луганщина отримала від  Сумської області.

 Для Луганщини  Міжнародне Шевченківське свято – це велика честь і велика відповідальність.

     Сьогодні, 18 травня, у різних куточках Луганської області відбудуться зустрічі з 70 видатними українськими та іноземними митцями.

     До нас завітали письменники - делегати Міжнародного Шевченківського свята: Вадим Костянтинович Пєунов, Леонід Васильович Тома (Харків), Мартинюк Микола Іванович (Луцьк).

     Читачі нашої бібліотеки і учні 10 класу СШ №17 з великою цікавістю ознайомилися з творчістю наших гостей, які розповіли цікаві історії з життя,  читали свої вірші. Письменники подарували свої книжки бібліотеці і обіцяли приїхати ще.

            Шляхи Шевченка і України - єдині, і поки буде йти народ Шевченковою дорогою, доти буде жити Україна! 

                                                                                                                                                                                                                                                                       Ірина Пшеничка