Мыслить критически, это как?

Как научить анализировать, сравнивать и делать собственные выводы, а также поддавать сомнению любую информацию и уметь проверять её корректность? Возможно,   занятия с играми и упражнениями для учащихся 10-Б кл. СШ № 17 способствовали развитию этих способностей.

Cьогодні на екскурсію до нашої бібліотеки завітали учні 20-ї школи. Бібліотекарі ознайомили гостей із фондом, продемонстрували примірники книжок та журналів, розповіли про діяльність закладу в умовах сучасності. Діти захоплено споглядали періодичні видання, роздивлялися виставку.
З нагоди свята Великодня дітки навчилися робити зайчиків на пальчики і були у захваті від чудового майстер-класу.

А в знак подяки гості заспівали пісеньку. Кожна литина покинула бібліотеку із Великоднім зайчиком і святковим настроєм.

Минуло майже 20 років, коли в ніч з 25 на 26 березня на 55-му кілометрі автодороги Бориспіль-Золотоноша за нез'ясованих обставин трагічно загинув лідер національних сил України, принциповий політик, невтомний борець, правозахисник, ідеолог і натхненник Народного Руху України - В'ячеслав Максимович Чорновіл .

Його пам'яті був присвячений урок-реквієм, який був проведений для студентів Сєверодонецького хіміко-технологічного технікуму. Разом з хлопцями були перегорнути сторінки тернистого, але славного життя цієї чудової людини.                                                                                                            Яновская З.И.

Мы стали участниками большого и яркого события, посвященного Международному дню человека с синдромом Дауна. Состоялся он 21 марта в библиотеке для юношества. Это был фейерверк радости, положительных эмоций, которые дарили детям волонтеры, аниматоры. Турнир настольных игр, мастер-классы, танцы и музыка, да еще много вкусных подарков – все это создало атмосферу удивительного праздника.

Поезія - це завжди неповторність

Весна, дівчисько в ластовинні,

ще не ціловане в уста,

світанки жовті, аж левині,

хорал, проспіваний з листа...

Ліна Костенко

Саме світлого березневого дня по всьому світові святкується День поезії, коли земля вже прокинулася від зимової скутості, весна набирає силу, а душа проситься в політ. 21 березня Всесвітній День поезії відзначається невипадково. Адже це ще і період рівнодення, символічного оновлення природи і творчого злету людського духу.

10 цікавих фактів, пов'язаних, з поезією:

1. Найдавніші вірші з'явилися у ХХІІІ ст до н. е. Їхній автор - аккадська принцеса і жриця Ен-Хеду-Ана. Вона писала про богів.

2. У Китаї поетів страчували за сумну поезію. Ідея такої цензури належала імператору Цяньлун. Він правив у XVIII ст. Сумними вважали вірші, у яких згадували минулі досягнення маньчжурської династії, до якої належав імператор.

3. Одну поезію можна було прочитати 2 848 способами. Поезію-паліндром, створила китайська поетеса Су Хуей у ІV ст. Поезія представляла квадрат з ієрогліфів розміром 29×29. Цю поему можна прочитати, переходячи квадратом вправо або вліво, по горизонталі, вертикалі і навіть діагоналі.

4. Найбільше цитують поета Вільяма Шекспіра. Десята частина оксфордського цитатника має рядки його сонетів, комедій і трагедій. За цитуванням перевершує Шекспіра лише Біблія.

5. Кубинський поет Хуліан дель Касаль помер від сміху. Хоча свої вірші він писав у песимістичній манері. Поет вечеряв з друзями, один з них розповів анекдот. У Касаля почався напад неконтрольованого сміху. Це викликало розшарування аорти, кровотечу і раптову смерть.

Поезія - як живопис: один твір полонить тебе більше, якщо ти будеш розглядати його зблизька, а інший - якщо відійдеш подалі (Горацій)

6. Англійський поет Данте Россетті в труну дружини поклав неопубліковані поеми. Через кілька років йому запропонували видати книгу, але поет не зміг відновити вірші по пам'яті. Тоді тіло дружини ексгумували. Згодом поеми опублікували.

7. В Амстердамі поет читає вірші на церемонії похорону. Це стосується самотніх людей. Їх поховання організовує муніципалітет. Він наймає поета, який складає на честь померлого вірші.

8. Австрійського поета Райнера Марію Рільке до п'яти років одягали у дівочі сукні. Він народився у родині, де до цього у віці двох тижнів померла дочка. Тому два з шести його імен, Рене і Марія, були жіночими. Мати також одягала Рільке у дівочі сукні і грала з ним, як з дівчинкою.

9. Поет Генріх Шиллер черпав натхнення від запаху гнилих яблук. Тарілка з ними завжди стояла у його кабінеті, коли він працював.

10. Володимира Маяковського звинувачували у шахрайстві. Причиною стали його вірші у манері "драбинкою". Суму гонорару поетові визначали за кількістю рядків.

21 марта -  Всемирный день поэзии. Он отмечается с 2000 года, а первые стихи были созданы еще в 3 веке до нашей эры. Поэзия! Она  делает нашу жизнь богаче, придавая обычным словам особую магию. Накануне этого дня в библиотеке перед слушателями университета третьего поколения выступала поэтесса Наталья Кулакова. Завороженно вслушиваясь в произносимые строки, присутствующие испытывали  чарующую магию словесной иллюзии, а песни на стихи Н. Кулаковой   завораживали  и  проникали в душу. Трогательно и нежно исполнила  М. И. Воронова  песню «Окуная перо в облака». Эта строчка объединила северодонецких поэтов в одноименном сборнике.  

 Недели правовых знаний на тему: "Право, шагом марш!" началась с занятий в гимназии для 9 – х классов., а в библиотеке  учащиеся 5-б класса  ССШ № 17  просмотрели и активно обсуждали мультфильмы, в которых речь шла  о нарушении прав ребенка.

Занятия с 12 марта по 16 марта пройдут в рамках правового клуба "Право знать право" совместно с представителями Главного территориального управления юстиции в Луганской области.

Под таким названием в библиотеке прошло заседание эко-школы. Быть эко-сознательным, каждому почувствовать экологическую ответственность, чем грозит экологическая безответственность городу и области – вот основные направления работы школы.

Эко-школа проходит в рамках проекта "Громадський пояс Донбасу" при поддержке "Західноукраїнського ресурсного центру" в партнерстве с "Центром Громадської адвокатури та Товариством Лева", финансовой поддержке ЕС.

Горячо обсуждаемая из года в год экологическая проблема города – сохранение нашего любимого Чистого озера. Об истории создания этого озера, о многообразии растительного и животного мира прибрежной территории узнали слушатели школы из рассказа ведущего библиотекаря Т.Н. Забирко.

Очень важно научить любить и беречь такой хрупкий и уязвимый окружающий нас мир нашей планеты - мир природы.

      До мене сьогодні всміхнувся Шевченко .   

 Буду й я любити Вкраїну рідненьку,                
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас.

                 Леся Храплива-Щур

     Коротке життя відвела доля Тарасу, але воно було настільки різнобарвне, що не кожному таке давалося від долі. За сорок сім років довелося пережити кріпацтво, сирітство, надію жити в Україні, пройти через москальську муштру до Академіка живопису.

     Отримання волі від кріпацтва - найбільша радість для молодого Тараса, який уже встиг відчути смак справжнього художника, спілкуючись з багатьма відомими художниками з якими знайомив земляк Іван Сошенко та інші художники. Здавалося, що слава його чекає і ніяк не дочекається.

     Але на життєвому шляху з’явилася вона - ПОЕЗІЯ. Чи думав Тарас, що стане вона йому вірною подругою, без якої  не міг прожити.

     Розуміючи брак освіти, а Тарас то дуже швидко зрозумів і всі сили направив на подолання своїх відставань. За кілька років Тарас зміг піднятися до рівня навколишнього оточення. Особливу увагу Тарас приділяв «руському язику», як державній мові і мові спілкування, хоч у дворянському середовищі збереглася французька. А якою ж мовою думав Тарас? Мабуть, все-таки, українською, рідною, мовою своїх предків. Про це і свідчать його поезії, його «Кобзарь».

      Не збудував Тарас своєї хати, не виростив сина, от лише верба виросла…

Дітьми Тараса є його твори. Як часто ми звертаємося до тих дітей? Якщо відверто: рідко, але звертаємося.

       ПЕРШЕ, що зробив Тарас Шевченко для України — різко виступив за відміну кріпацтва

Після ДОЛІ в поезії Шевченка стояло - ВОЛЯ.

     Воля, як і доля звучать дуже часто в поезії Тараса Шевченка. До останніх днів Тарас переживав за долю свого кріпацького народу, за ганебне кріпацтво.

      ДРУГЕ, що зробив Шевченко для України — поклав на папір думи українського народу його мовою.

       ТРЕТЄ, що зробив Тарас для України — підніс велич своєї землі — України  до Світового значення.

       Подумайте самі, чи багато знали про Україну в Світі, доки Тарас Шевченко не написав, а точніше, не опублікували його твори за кордоном в перекладі на різні мови. Ось саме тоді світове товариство зрозуміло, що «малоросія» і Україна не одне й теж.

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

В нашій бібліотеці  проходить виставка, присвячена видатному ПОЕТУ, зацікавила читачів різного віку.

Исторический урок, посвященный  Дню  памяти героев Небесной сотни, для  учащихся СШ №14 начался с представления картины  Владимира Цветного «Майдан в моей душе». Художник  сумел отразить в этом произведении. самые острые моменты революции Достоинства.  Глядя на картину, чувствуешь, как  воздух наполнен гарью и запахом крови, так  автор смог выразить напряжение в обществе, которое  возросло до критической точки.

Сразу привлекает внимание  образ молящейся Богородицы – Оранты,  непреклонной, сильной, уверенно стоящей в подвергшейся угрозе разрушения святыни украинского народа – Софии Киевской. Богоматерь будто сияет на фоне копоти, пожара. Не зря ее называют Нерушимая стена. Столетия, через которые она прошла, свидетельствуют о ее величии и могуществе, способных защитить от всех войн.

Перед идущим  «Беркутом» стал с распростертыми руками казак. Он изображен  во весь  гигантский рост и защищает Украину. А подтолкнул к этому образу народный депутат Украины, активист Евромайдана, казак «Самообороны Майдана» Михаил Гаврилюк, которого  бойцы спецотделения внутренних войск на морозе раздели донага и издевались над ним. Он предстоит перед нами не  просто избитым   украинцем, а  казаком в национальной одежде, закрывающий своей  грудью Украину. И это - непокоренный, непобедимый Дух народа. «Кто защитит страну, как не дух нации? А ведь казачество и есть дух нации», - убежден автор картины.

После разгона  демонстрантов силовиками, стали строить баррикады, жечь шины – эти события изображены справа. А внизу картины свергнутый с пьедестала памятник вождю.

Автор признается, что композиция была написана не только как реакция на происходящие события, но и потому, что еще в детстве, живя на «Майдане», так назывался район города, художник выбрал для себя путь любви к народу и верности украинской земле. «Страну, в которой ты живешь, нужно любить всем сердцем и душой, служить ей верно и никогда не предавать. Только это поможет нам выстоять и поднять Украину во весь рост. Я в это верю всей душой, как и многие украинские патриоты».        

(Для підготовки мероприятия использована статья О. Петровой «Вечный Майдан в моей душе». «Сєвєродонецькі вісті» -  №46, 2017г.)