Поле відчаю і надії

                                                                                      …Постріляні, порубані, але незборимі

                            Зосталися тут лежати сини України.

                                             Микола Бакай. Балада про Крути.

29 січня відбувся бій сотні Юнацької Школи ім. гетьмана Б. Хмельницького, сотні Студентського Куреня Стрільців та чоти Гайдамаків (разом 600 бійців) з 4000 більшовицьким загоном. В цьому бою загинуло половина бійців. Цей опір стримав здобуття Києва більшовиками. Бій під Крутами – символ жертовності, на якому виховувалися покоління студентської та пластової молоді.

Бій, який тривав 5 годин, відбувся на залізничній станції Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

До нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі

Сотник Андрій Омельченко

Володимир Шульгин

Лука Дмитренко

Микола Лизогуб

Олександр Попович

Андріїв

Божко-Божинський

Ізидор Курик

Олександр Шерстюк

Головощук

Чижів

Кирик

Андрій Соколовський

Микола Корпан

М.Ганькевич

Євген Тарнавський

Гнаткевич

Пипський

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це символ нескореного духу нашої нації. На державному рівні вшановувати пам'ять героїв Крут почали в Україні з 2004-го. У багатьох містах України почали встановлювати пам'ятні знаки, проводити вечори, книжкові виставки, присвячені цим подіям. Відзначення роковин бою під Крутами перетворилося на масштабну подію, в які й беруть участь посадові особи держави, політики, представники громадськості.