«Розстріляне відродження» Луганщини.

(До Дня пам’яті з нагоди 80 – роковин «Великого терору»)

У 1937-1938 роках комуністичний режим перетворив Україну фактично на “фабрику смерті”. В історії цей час називають “Великим терором”.  За неповних два роки в Україні було репресовано, було засуджено майже 200 тисяч осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу.

Літературно-мистецьке покоління "Розстріляного Відродження" — це митці, які творили високохудожні твори, які прагнули піднести українську культуру до вершин світового розвитку. Серед них М. Хвильовий, В. Чумак, Микола Зеров, Василь Еллан-Блакитний, Михайль Семенко, Валер'ян Поліщук, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, В. Винниченко та багато-багато інших.  З 259 українських письменників, що друкувались у 1930 році, після 1938 року лишилося в живих тільки 36, і лише 7 із них померли своєю смертю.

Серед письменників Луганщини таких імен було до 10. Для Григорія Багнюка, Івана Приблудного і Олексія Селиванівського життя обірвалося в 1937 році, ще зовсім у молодому віці, в пору розквіту творчих сил.

У в’язницях  та таборах пройшли кращі роки незламних духом таких  письменників - земляків , як Микола Руденко, Іван Світличний, Іван Савич, Ганни Баркової та багато інших.

Трагічна доля покоління 20-30-х років демонструє нам всю силу українського духу, його творчий потенціал, необхідність свого шляху й незалежності від впливу інших культур.

Про ці події ми намагалися розповісти нашим читачам за допомогою літератури на виставці.

З.І. Яновська